Мрії мандрувальника, або "Все й одразу!"
Аеропорт "Gimpo", Сеул, Південна Корея Ця стаття буде про крайнощі. І про те, як вони керують нашими рішеннями, доленосними вчинками та їхніми наслідками. Розпочну з того, що повернусь на мить у далекий 2009 рік. Примітним є те, що саме він зазначений у полі "дата видачі" мого закордонного паспорта. У кожної людини своя історія отримання цього важливого документу. Особливо в нашій країні, громадяни якої мають не такий вже й великий вибір місць, що можна відвідати без віз. Хтось оформляє закордонний паспорт нашвидкоруч через термінові обставини, можливості, що виникли зненацька або ж раптові вимоги. Інші роблять це завчасно, розуміючи що рано чи пізно він може знадобитися. Сьогодні ж немало молодих людей (особливо з великих міст) цей документ мають ледь не з народження. Мій же випадок тяжіє до другого: оформлення пройшло дуже неспішно (по правді, минув майже рік, доки замотивував себе пройти достатньо марудну процедуру спілкування з військкоматом). Але,