TanDeM

Сучасний світ вже неможливо уявити без комунікації між представниками різних культур. Безумовно, ця комунікація існувала й раніше, але зараз її налаштування відбувається набагато швидше: привілей зустрічатися з іноземцями давно вже мають не лише дипломати й співробітники посольств. Це дає набагато більше можливостей для розвитку, адже досвід іноземної культури можна перейняти напряму, не користуючись численними посередниками. Втім, єдиний посередник, що завжди має значення ‒ це мова. А там, де мова, там і вміння спілкуватися, що вже стосується ширшого кола навичок ‒ комунікативних і соціокультурних. Обмін досвідом відбувається там, де є порозуміння, а запорука порозуміння ‒ це поведінка людини, її здатність доносити свою думку до інших, навіть якщо вони належать до зовсім далеких культур. Таким чином, відбувається збагачення усіх учасників діалогу. Наскільки ви готові до такого діалогу? Невідоме завжди викликає страх і цікавість водночас, тож надалі все залежить від вибору

Групова динаміка - один з показників, по якому можна дізнатися, чи рухаємося ми вперед, коли ставимо цілі. Спільна мотузка, спільні емоції, спільна ціль! Цілепокладання - складний процес, і зорієнтуватися в ньому під час чергової зустрічі "Клубу розвитку особистості TanDeM" нам допомогли різноманітні активності. За дві з половиною години учасники встигли дізнатися більше не тільки про одне одного, але й в першу чергу про самих себе. Захід був насиченим, адже ми зокрема: Знайомлячись, покращували навичку СЛУХАТИ й ПОВАЖАТИ одне одного. У колі міркували про те, чи існують люди, що не вміють (не хочуть) ставити цілі. Чи є вони серед нашого оточення? Обговорювали те, чим вирізняються особистості, що ефективно займаються цілепокладанням. Завдяки вправам на командну роботу перевіряли на практиці та аналізували, як саме можна досягати колективних цілей. Що цьому сприяє/заважає? Розслаблялися під час вільного спілкування за чаєм. Ставили свої персональні цілі, кер

Уявіть себе вчителем (вчителькою) в класі молодшої школи. Щойно ви виправили в зошиті в учня (назвемо його Петриком) всі неправильно розвернуті "хвостики" прописних літер У і Д та, здається, вже вп'яте повторили, що їх потрібно писати в інший бік. Ви просите Петрика написати декілька цих літер ще раз, у надії побачити нарешті гарний результат. Але хлопчик знову пише все навпаки, мовби і не чув ваших слів. Ви відчуваєте абсолютну педагогічну невдачу. Що я зробив(-ла) не так? На якомусь етапі менш витримані особи можуть почати звинувачувати дитину в непрохідній тупості. Складно повірити в цю ситуацію: ти хвилин десять роз'яснював усе, що тільки можна, але позитивних зсувів аж нуль. І це може трапитися не тільки під час навчання письма, а й на будь-якому предметі. У таких випадках кажуть: як горохом об стіну. І хто ж у цьому всьому винен? Іноді дитина в силу фізіологічного розвитку просто не може думати швидше (і це нормально) Об'єктивні закони фізі

Записуючи дитину на якийсь гурток чи курси, ми часто чуємо (бачимо в описі навчальної програми), що викладання відбувається в рамках напряму STEМ . Сьогодні батьки вже переважно обізнані з цією абревіатурою  –  Science, Technology, Engineering, Math  –  та розуміють, що під час такого навчання увага зосереджуватиметься на технологіях, точних та природничих науках. Втім, гуртки науково-технічної творчості існували задовго до того, як їх почали називати STEM-програмами. Що ж нового принесла ця назва? Чи це лише чергове модне слово для позначення старої суті? Спробуємо розібратися, і не лише з цим. Технології крокують (ні, летять!) вперед (джерело фото Unsplash.com ) Для початку трохи історії. Більшість джерел приписують створення акроніма STEM доктору Юдит Ремелей (Judith A. Ramalay), що в 2001 - 2004 рр. обіймала важливу посаду в директораті освіти та персоналу Національного наукового фонду (National Science Foundation) США.  За версією Вікіпедії акронім був запропоновани