Говорити з дітьми
Ми прагнемо, щоб діти зростали в найкращих умовах, отримали якісну освіту та престижну професію. А якщо навіть не престижну, то в будь-якому випадку таку, що буде їм у радість. Наші діти малюють, читають, грають на музичних інструментах, конструюють та програмують, займаються спортом, готуються до ДПА та ЗНО, беруть участь в олімпіадах та конкурсах... Іноді в їхньому графіку складно знайти навіть 20 хвилин на те, щоб обговорити, що ж відбулося за день, адже й огледітись не встигнеш, як треба вечеряти та лягати спати. А водночас вони мають безліч думок, нерозв'язаних питань, внутрішніх протиріч, якими так хочеться поділитися з людиною, яка зрозуміє... Сьогодні комунікації розвинені, як ніколи, а втім навіть за таких умов підлітки відчувають себе ізольованими від світу. Адже головне в спілкуванні не кількість, а якість. Зближують людей лише разом пережиті події та емоції, а з останнім у нас часто складно: скільки разів ми казали дитині "не плач", "не злися" і