Київ крізь часи - від Золотих Воріт до Контрактової площі

Ми любимо відкривати нове в своєму житті. Хтось це робить, читаючи свіжий бестселлер, а хтось переглядає захоплюючі відео на каналі Discovery.
Як на мене, особливо цікаво відкривати нове, досліджуючи місто. Особливо своє, рідне. Це ми сьогодні і зробимо.

маршрут від Золотих Воріт до Контрактової площі

Початок маршруту: Золотоворітський проїзд, 3, Київ, Україна
Складність: легко
Тривалість: 1,5-2 години
Відстань: 5,5 км

станція метро "Золоті Ворота" (фото О. Тоцького)

Так як маршрут починається від метро "Золоті Ворота", пропоную розпочати огляд цікавинок прямо на платформі станції. Якщо ви раніше не були там раніше, чи просто використовуєте станцію як пересадочну, саме час звернути на неї увагу. Недаремно "Золоті Ворота" вже не одноразово потрапляли у рейтинг найкрасивіших у світі (для особливо допитливих пропоную познайомитись з цією статею про її будівництво).

Це одна з небагатьох київських станцій, внутрішнє оздоблення якої відповідає стилістиці місця, поряд з яким вона знаходиться. Виходячи нагору, вашим очам одразу відкривається цей неповторний вид:

Золоті Ворота (реконструкція 1982 року)

Хоч точаться суперечки щодо автентичності вигляду, який надали Золотим Воротам після реконструкції. Так, він може дійсно не відповідати тому, який був в оригіналі за часів князя Ярослава Мудрого, але мені ця київська пам'ятка дуже імпонує.

Так виглядали Золоті Ворота до 1982 року:

руїни Золотих Воріт, 1981 р.

Це моя приватна думка, але для атмосфери міста бачити їх в оновленому вигляді приємніше. Якщо маєте час, обов'язково завітайте в музей, вхід в який знаходиться з іншого боку від метро. Там ви дізнаєтесь, що метою робіт на початку 1980-х були не лише естетичні міркування, а й збереження та консервація руїн пам'ятника з майже тисячолітньою історією. Всі стародавні стіни збережені, але тепер сховані від ока простих перехожих (докладніше читайте у цій статті нашого блогу).

Ми трохи відволіклися, тому продовжуємо екскурсію. Пройшовши повз Золотоворітський сквер, прямуємо в бік вулиці Ярославів Вал. Насправді, ця вулиця варта окремої екскурсії, а сьогодні ми лише зупинимось, щоб зробити це фото:

"Караїмська кенаса", 1898-1902 р. Зараз "Будинок актора"

Пройшовши вулицею близько 250 метрів, на першому ж повороті повертаємо праворуч на Стрілецьку. Нею йдемо менше ста метрів і зупиняємось вже на перехресті поряд з невеликим сквером, щоб зробити наступне фото:

1913 року тут проживав Михайло Булгаков

Багато киян і гостей міста, добре знайомих з Києвом й уві сні скажуть, що письменник Михайло Булгаков жив на Андріївському узвозі. Проте мало хто знає, але насправді декілька місяців після одруження він мешкав також тут, в будинку по вул. Рейтарській, 25. Зараз же це місце більше відоме піцерією "Везувіо". Фасад будівлі сьогодні виглядає не ідеально, але всередині закладу панує хороша атмосфера. Багато киян взагалі вважають, що тут найсмачніша піца в місті. А фанати зі стажем ще можуть пам'ятати, як вона відкрила свої двері в 1994 році.

Щоб продовжити наш маршрут, потрібно знову повернути праворуч (або ліворуч, якщо дивитесь на фасад будинку Булгакова) і піти по Рейтарській до невеликої площі на перехресті з Золотоворітською вулицею. Наш орієнтир - пам'ятник з козаком на коні.

Пам'ятник захисникам кордонів України

Уважне око на цій невеликій площі помітить ще скульптуру з цвяхів "Їжачок в тумані", а нам ось потрібно піти в бік вулиці, що починається за спиною їжачка - Георгіївський провулок. Пройшовши близько 100 метрів, ви не зможете не помітити Браму Заборовського, цю яскраву пам'ятку 18 століття, як вважається, витвору архітектора Шеделя. В час створення вона була одним з важливих в'їздів на територію митрополичого двору та Софійського собору.

Брама Заборовського, збудована 1746 року

Колись від брами вів проїзд у місто, але на поч. 19 ст. внаслідок будівельного буму вона опинилася в глухому провулку. На наступному фото видно, як піднявся рівень землі з тих часів, через що поряд з брамою влаштовані сходи.

сходи до брами Заборовського

Минувши браму, проходимо трохи далі і знову повертаємо праворуч на вулицю Стрілецьку. Рухаємося нею, минувши затишний загороджений скверик, відомий своїм перевернутим муралом з дівчиною, що сидить, та скульптурами з різних б/в речей та балериною. Ще влітку там були 2 скульптури чоловіка та жінки з e-waste, а тепер це місце прикрашає цей енергійний кінь зі старого кухонного приладдя:

на задньому плані можна розгледіти відому київську скульптуру "Балерина"

Отже, вже маємо 2 брами та 2 коня. Будуть ще, починайте рахувати :-) А ми рухаємося далі...
Йдемо ще метрів 100 і повертаємо праворуч на вул. Рибальську. Не поспішаємо виходити на Софійську площу, бо в дворі будинку 20/1Б ховається ось такий краєвид:

на задньому плані - Софійський собор, 11 століття

Цей двір охороняється, і навіть дуже імовірно, що вас можуть вийти охоронці з запитаннями, але якщо ви не будете заходити за шлагбаум, то жодних проблем не виникне.
Якщо уважно придивитесь, правіше бань Софійського собору помітите північно-східний фасад брами Заборовського.

Далі ж нам таки потрібно на Софійську площу, бо ми не можемо пропустити цей кадр:

пам'ятник Б. Хмельницькому та заповідник "Софія Київська"

Якщо у вас є час, дуже раджу купити вхідний квиток в заповідник "Софія Київська" та відвідати найбільш старовинний київський храм, а також піднятися на дзвіницю. Влітку 2014 року для мене там відкрився цей чарівний краєвид:

вид на Софійську площу та Михайлівський Золотоверхий монастир

Роздивившись Софійський собор та пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому, прямуємо до Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Його центральним храмом є Михайлівський собор, історія якого починається з 11 липня 1108 р. згадкою в літописі про закладення князем Святополком-Михаїлом  кам'яного храму в ім'я св. Архістратига Михаїла. Зайти на територію можна, пройшовши через браму дзвіниці, або через Економічну браму, що знаходиться на початку вулиці Трьохсвятительської:

Економічна брама Михайлівського Золотоверхого монастиря

Майже одразу перед нашим очима постає центральний храм монастиря.
Історія цієї та інших київських пам'яток повна різноманітних подій та буремних часів. На жаль, але не оминула храм св. Архістратига Михаїла доля багатьох храмів, знищених комуністичним режимом у 30-х роках 20 століття. Але сьогодні він відновлений та постає для всіх киян та гостей міста у всій красі:

храм св. Архістратига Михаїла

Повернувшись праворуч, бачимо трапезний храм св. Апостола і Євангелиста Іоанна Богослова, який дивом пережив руйнівні 30-ті. Раджу підійти ближче та придивитися до гонтового даху у формах української ренесансно-барокової архітектури середини XVII - початку XVIII ст.:

трапезний храм св. Апостола і Євангелиста Іоанна Богослова

Час у нас обмежений, але йдучи далі, ми ще можемо роздивитися фонтан зі святою водою:

фонтан зі святою водою

Попрощавшись з Михайлівським Золотоверхим монастирем, на декілька секунд зазирнемо до київського фунікулеру:

Київський фунікулер, верхня станція

В наших сьогоднішніх планах немає мети спускатися донизу, але прямо з платформи зможете роздивитися ще один красивенний київський краєвид:

вид на нижню станцію фунікулеру

Нам же потрібно розвернутися і піти Десятинною вулицею. На початку Андріївського узвозу, не менш відомої за Хрещатик київської вулиці, ми зупинимось для цього фото:

сходи до фундаменту Десятинної церкви, липи Петра Могили та Історичного музею

Піднявшись цими сходами, зможете побачити фундамент Десятинної церкви, що була збудована князем Володимиром Великим у 10 столітті, та 350-літню липу, за легендою посаджену українським політичним, церковним та освітнім діячем Петром Могилою.

Ми ж рухаємося далі і не можемо не помилуватися красою Андріївської церкви:

Андріївська церква, 1747-1762 рр.

Андріївський узвіз повний цікавими пам'ятками київської історії та архітектури, вартий того, щоб виділити для нього, бічним вуличкам та пагорбам окремий день.
Ми ж підемо далі, зупинившись лише для того, щоб знову згадати про черговий будинок, в якому жив М. Булгаков:

музей М. Булгакова, Андріївський узвіз, 13

мурал на будинку по вул. Боричів Тік, 35А

Фотографуємо дивовижний мурал і доходимо до кінця Андріївського узвозу. Ліворуч в будівлі 2В розміщується, на мою думку, одна з найкращих київських кав'ярень мережі "Львівська майстерня шоколаду". Наша екскурсія вже доходить до завершення, тому, якщо матимете час і вам пощастить знайти вільний столик, раджу завітати на запашну каву та смачненні шоколадні смаколики.
Але в моїх планах довести вас до Контрактової площі, тому повертаємо ліворуч і доходимо до ще одної дивовижної київської пам'ятки - церкви Успіння Богородиці Пирогощої:

церква Успіння Богородиці Пирогощої, відтворена в 1997-1998 рр.

Цей київський храм, заснований у 12 столітті біля підніжжя Замкової гори, протягом століть зазнав багатьох перебудов, але його не оминула доля більшовицьких руйнувань першої пол. 20 століття. Сьогодні ж він відтворений у стилі первісної давньоруської будівлі.

Вже через дорогу від вас Контрактова площа - відоме історичне місце Подолу. Маєте час - обов'язково дослідіть її цікавинки: фонтан Самсон, пам'ятники Григорію Сковороді, Петру Сагайдачному, комплекс будівель Києво-Могилянської академії...

Наша екскурсія підійшла до завершення, але ми не прощаємось - до зустрічі на сторінках блогу TanDeM, на наших заходах та подіях!

P.S. Хочете, щоб кожен ваш маршрут залишився в пам'яті? Використовуйте на смартфоні додаток Endomondo (читайте докладніше в цьому огляді, який я нещодавно зробив для вас).

P.P.S. Маршрут, яким я з вами поділився, вже добре знайомий для мене. Але навіть проходячи його знову, щоразу можна знайти щось нове. Як і цього разу: переглядаючи мапу з вулицями, я раптом помітив, що кожного разу проходжу повз відомий в київських колах "Двір з воронами". Я знав, що він десь в тому районі, але навіть не здогадувався, що у дворі будинку, повз який проходжу ледь не щомісяця. І хто скаже, що життя не цікаве?