Стрілецька - вулиця, що дозволяє знову відкрити для себе Київ

Коли ми багато років живемо в одному й тому ж місті, то може виникнути типове відчуття, що ми в ньому вже все знаємо. Складається хибне враження, що нас нічим здивувати. Де ховається корінь цієї ілюзії?
Проаналізуємо: в дитинстві маршрут до школи проходиться ледь не всліпу: ми знаємо кожен камінець на узбіччі, кожну калюжку, що виникає після дощу, кожну бабусю, що продає перехожим якесь добро... Проходять роки, ми йдемо в університет - розкриваються нові горизонти, а наш щоденний маршрут змінюється. Але достатньо кількох тижнів, і ми так само вивчаємо його до досконалості. Він, буває, починає нам набридати, і ми шукаємо якісь його варіації: виберемо іншу стежку, обійдемо будинок з іншого боку вулиці, вийдемо на іншій станції метро... З року в рік, знову і знову.
А потім ми йдемо на роботу...

Цей процес можна пояснити достатньо просто: ми боїмося рутини. Ми ховаємось від неї, усіма способами уникаємо. Іноді наважуємось на неймовірно рішучі вчинки задля можливостей щось змінити. Часом навіть заради цього роботу змінюємо.

І навіть якщо саме ваш спосіб порятунку від рутини не залежить від щоденних маршрутів, якими ви ходите, пропоную мій власний рецепт. Не змінювати ж щоразу роботу!


Щоб навчитися перетворювати рутину в щастя, потрібно знайти можливість насолоджуватися її родзинками. Чудовою профілактикою в цьому є прогулянки рідним містом. Але з чого почати?

Все просто - знайти власний медитативний грааль, той ідеальний маршрут, яким ви будете гуляти "знову і знову".
"Як це?", - спитаєте ви, - "Він же так само рано чи пізно набридне!".
"А ось і ні!", - буде моя відповідь.
Уявіть, що ви наважились і таки спробували. Взяли і вибрали таку-то вуличку, якою є час ходити хоча б раз на тиждень. Ми всі дуже зайняті, часу обмаль, тому нехай вона довжиною всього 10 будинків. А тепер ключове запитання - скільки часу вам знадобиться, щоб її досконало вивчити? Відповідь залишу вам для роздумів... А найсміливіші запрошуються до переписки в коментарях.

Отже, повернемось до теми, що стоїть в заголовку. Особисто для мене таких медитативних вуличок Києва є декілька (читайте статтю про Боричів Тік). І одне з перших місць у списку посідає Стрілецька, вулиця в "Старому місті" ("Старому Києві", "Верхньому місті"), історичній і одній з найдавніших місцевостей Києва. Стрілецька пролягає від Великої Житомирської вулиці до вул. Ярославів Вал.

(Агов! Ви вже дали відповідь на моє запитання? Хоч собі наважились це сказати? Якщо ж все ще в процесі, то наступна частина статті може вас наштовхнути на цікаві роздуми. Готові?)

Так як за один раз все побачити фізично неможливо, ми сьогодні зупинимось на стінописах (або "муралах", що малюються на бічних стінах будинків за допомогою драбин чи інших підйомних механізмів). Завдяки талановитим художникам, що в останні роки творили тут свої шедеври, ними особливо відома Стрілецька вулиця. Якщо ви приїхали у Київ саме з метою роздивитися мурали і дійшли до Стрілецької, то... бінго! Це саме те місце, звідки можна почати знайомитись зі зразками цього сучасного мистецтва. Кількість стінописів в цій частині Києва зашкалює.

Рушаймо! Дістатися Стрілецької найзручніше з боку вулиці Ярославів Вал (менше 5 хвилин пішки від метро "Золоті Ворота", проте якщо ви не хочете раптом пропустити поглядом жодного (бо часто доведеться озиратися), то я радив би розпочати маршрут від Великої Житомирської. Для якісніших фото також пропоную запланувати прогулянку на другу половину дня, коли сонце добре освітлюватиме більшість стінописів. Та навіть якщо ви потрапите на Стрілецьку в іший час - не біда. Ця вулиця здатна заворожити ваш погляд навіть вночі (просто роздивитися роботи художників буде складніше).

Стінопис "Час змін"

Знаходиться на стіні будинку №4-6 і присвячений патріотичному духу українців. Його центральними фігурами є шестирукий козак, що веде боротьбу зі змієм, який оповив Землю.

"Час змін", вул. Стрілецька 4-6

За моїми спостереженнями завдяки красі, тематичній наповненості та деталізації ця робота Володимира Манжоса є одним з найкращих муралів Києва.
Простояти тут можна довгенько, вивчаючи кожну деталь, шукаючи цікавий підтекст та приховані задуми художника. Коли роздивитесь, рушайте далі, адже це тільки початок.

Стінопис "Гімнастка"

Виконаний австралійським художником Фінтаном Магі на бічній стіні будинку №12 на перетині Стрілецької та Стрітенської вулиць.

"Гімнастка", вул. Стрілецька, 12

На цей мурал автора надихнула українська гімнастка і чемпіонка світу Ганна Різатдінова. Вона зображена тут у звичайному одязі, тому впізнати її необізнаному перехожому важко. Проте найбільш допитливі можуть прочитати текст на пам'ятній дошці під муралом.

Стінопис "Мозаїка з дітьми"

Якщо ви вже знайшли попередній мурал, то пропустити цей просто неможливо - варто лише перевести погляд правіше.

вул. О.Гончара, 15/3

Стиль муралу, що нагадує мистецтво фотографування з різнокольоровими фільтрами, обов'язково приверне ваш погляд. Якщо ви придивитесь, то побачите, що кожне фото настправді є мозаїкою. Автором роботи є скульптор Костянтин Скритуцький, відомий, зокрема, скульптурою з цвяхів "Їжачок в тумані" та дитячим парком на Пейзажній алеї.

Стінопис з журавлями

Знаходиться на стіні будинку на Георгіївському провулку, яка виходить на Стрілецьку вулицю.

Георгіївський провулок, 9

Стінопис з автомобілями

Небагато хто помічає інший мурал, що знаходиться по інший бік вулиці на південній стіні зеленої будівлі Київського міського клінічного ендокринологічного центру.

вул. Стрілецька, 20

Згідно з даними сайту wikimapia.org, його автором є польський стріт-арт художник Маріуш M-City Варас.

Стінопис "Леся Українка"

Створений влітку 2015 року іншим австралійським художником Гвідо ван Хелтеном, якого на створення роботи надихнув вірш Лесі Українки "Конвалія". Знаходиться на стіні будинку №28.

Мурал "Леся Українка", вул. Стрілецька, 28

Його розташування тут дуже символічне, адже зовсім поряд, в будинку №15 (будівля прямо через дорогу, в якій зараз знаходиться посольство Норвегії) у 1893-1894 роках саме і мешкала видатна українська письменниця та поетеса. Більше того, Леся Українка жила на Стрілецькій також у ще більш юному віці - в 1881-1883 роках, але в будинку за №26. Згідно з нумерацією, інтуїтивно він мав розташовуватись прямо на місці скверу, на який і виходить стіна з цим муралом.

От ми і пройшли всією вулицею!
Думаєте куди піти далі? Читайте нашу статтю про один з пішохідних маршрутів, що частково проходить і Стрілецькою, та відкривайте для себе свій власний Київ! Верхнє місто - прекрасний район, звідки можна розпочати мандрівку разом з простором розвитку "TanDeM"!
Де зустрінемось наступного разу?

P.S. Всім, хто відповість на ключове запитання у статті, ми даруємо яскравий сюрприз. Ви вже залишили свій коментар?