Гданськ: два дні під патронатом Нептуна і чайок
Якщо ви плануєте "зникнути" кудись на вихідні, не витрачаючи при цьому астрономічних сум, місто Гданськ у Польщі може стати знахідкою. Переваг немало: швидкий та недорогий переліт “Wizz Air” з Києва, зручне залізничне сполучення "аеропорт-центр міста", чарівна атмосфера й архітектура та адекватні ціни на проживання. А про кількість закладів навіть казати не варто – їхнє різноманіття здатне вдовольнити забаганки навіть найбільш прискіпливого гурмана.
Про все це поговоримо в огляді Гданська, адже минулого тижня десант Творчого об'єднання "TanDeM" відправився у свою першу подорож до Польщі.
Планування маршруту викликало деякі сумніви. Глянемо правді у вічі: типовий українець мало обізнаний з цим містом на узбережжі Балтійського моря. Мої власні знання Гданська ще якихось 2 місяці тому обмежувались лише фактами на зразок:
Способів дістатися до центру міста з аеропорту є багато. Особисто ми обрали залізницю (потяги SKM (Szybka Kolej Miejska) і не прогадали, адже це швидко (всього 28 хвилин, якщо без пересадок), зручно та приємно дивує співвідношенням ціна-якість. Перевірити розклад потягів зручно за цим посиланням.
Платформа станції "Port Lotniczy" знаходиться прямо навпроти терміналу аеропорту ім. Леха Валенси – це перше, що бачиш, коли виходиш з нього.
Останній прямий потяг до "Gdańsk Główny" (Залізничний вокзал у Гданську) відправляється о 20:02. Теоретично на нього можна було б встигнути прямо після прильоту з Києва, але, враховуючи неспішну процедуру паспортного контролю (див. кінець статті), ми підійшли до платформи лише о 20:18. Проте нічого страшного не трапилось, адже, знаючи розклад, спокійно сіли на наступний потяг о 20:42, єдиною незручністю якого є необхідність пересідати на станції “Gdańsk Wrzeszcz”. Квиток на двох в один кінець коштує 7 злотих (близько 50 гривень за сьогоднішнім курсом). Варто зазначити, що він дійсний лише на потяги SKM, тому дивіться уважно, на який ви пересідаєте поїзд у “Gdańsk Wrzeszcz”.
Від центрального залізничного вокзалу до історичної частини міста пішки йти 15-20 хвилин. Якщо ви нікуди не поспішаєте та знаєте дорогу, це – хороший привід розім'ятися після перельоту та чудова можливість додатково роздивитися місто.
Варто зазначити незвичну нумерацію будинків в Гданську: парні й непарні номери можуть бути по обидва боки вулиці. Це реально може збити з пантелику. Тому готуймося до суцільних номерів на кшталт "57/59", "40/41"...
Ми знімали квартиру прямо на центральній пішохідній вулиці Długa, що перекладається як "Довга". Житло ми вибирали на сайті Airbnb. Там є багато різних варіантів на різний смак.
Але таки зважте, що жити на центральній вулиці добре, проте достатньо галасливо. Особливо, якщо приїжджаєш у п'ятницю ввечері: до самого ранку частенько прокидаєшся від галасу веселих гостей міста чи місцевих жителів, що "відриваються" після робочого тижня.
Але це не стало великою проблемою (може, ми встигли звикнути): 2 наступні ночі спалося набагато тихіше.
Długa не тільки довга, а й широка. Спокійно гуляти нею – велике задоволення. Що не двері, то кав'ярня, ресторан, сувенірний магазин чи музей. З обох кінців вулиця обмежена брамами: "Золотою" на заході та "Зеленою" на сході.
Майже точно посередині вулиці розташована будівля ратуші. У цій же будівлі знаходиться музей історії міста.
На схід Długa ще більше розширюється, стаючи більше схожою на прямокутну площу. Неможливо залишити непомітним фонтан "Нептун". Так як місто здавна було портовим, то не дивно, що саме бог моря стоїть на центральній вулиці Гданська. Роботи з побудови фонтана почались ще в 1606 році, але запрацював він лише з 1633 року.
І хоч за два з гаком дні перебування поряд з фонтаном моряків помічено не було, зате стало очевидно, що сам Нептун – улюблений персонаж місцевих голубів та чайок (цих птахів тут дуже багато, що додає місту особливої атмосфери).
Окрасою міста є Базиліка Святої Діви Марії "Маріацька", що вражає своїми величезними розмірами.
Обов'язково відвідайте цю видатну пам'ятку, але врахуйте, що під час служби тут не прийнято ходити по храму, а тим паче фотографувати. Енергетика будівлі особлива, але взимку всередині дуже холодно.
Чого не скажеш про інший храм – костьол Святого Яна.
Його розмір, звісно, менший, проте, коли на вулиці мороз, а ти щойно ледь не задубів в попередній будівлі, то опинитися в подібній, але зовсім теплій – особливо приємно і затишно. У березні 1945 року костьол згорів. Після тривалого періоду реставрації церква була відновлена. І тепер слугує концертним залом, що виглядає дещо незвично. Тут проводяться виставки, концерти камерної музики та інші культурні заходи.
Гуляючи Гданськом, можна побачити ще безліч цікавих пам'яток. Одною з найбільш відомих будівель є також Żuraw, середньовічний портовий кран:
Зрештою, два дні та 3 ночі промайнули дуже швидко – треба було повертатися в Україну. Гданськ лишив по собі особливі враження – сюди 100% хочеться повернутися ще. Наприклад, влітку і на довший термін. Адже ми побачили лише фрагмент центральної частини міста. А хочеться відвідати ще відомий Олівський парк, Музей бурштину по інший бік від Золотої брами, узбережжя Балтійського моря...
Тому до побачення, Гданську!
P.S. Не хочеться псувати чудові враження, але таки доведеться додати трохи дьогтю до статті: рушаючи до Гданська, запасіться терпінням. Адже паспортний контроль по прильоту триває ну прямо нереально довго! Офіцери прикордонної служби неодмінно 2-3 рази неспішно гортають закордонний паспорт кожного мандрівника з України та обов'язково вимагають надати їм документи, що підтвердять термін вашого перебування в Шенгенській зоні (зворотній квиток та гарантію бронювання житла). Разом з перевіркою відбитків пальців (що теж чомусь триває так неспішно!), процедура займає 5-8 хвилин на кожного пасажира. А таких з літака вийшло не менше 150. Навіть враховуючи, що працювали всі віконця прикордонного контролю, я боюся припустити скільки часу простояла людина, що, на своє нещастя, була в кінці черги. На моє щастя, я стояв четвертим, тому затримався "всього" на 20 з гаком хвилин.
Тому порада – якщо ви плануєте в Гданську пересадку на інший рейс та перетинаєте кордон Шенгенської зони саме тут, про всяк випадок заплануйте на це не менше двох годин.
UPD. Можливо, із введенням безвізу процес переходу кордону став простішим? Що ж, коли випаде нагода це перевірити – напишемо нову статтю :-).
Бажаєте дізнаватися про наші нові маршрути та пригоди? Підписуйтесь на персональну сторінку Максима Савченка на FB.
 |
| Набережна ріки Мотлава в Гданську |
Планування маршруту викликало деякі сумніви. Глянемо правді у вічі: типовий українець мало обізнаний з цим містом на узбережжі Балтійського моря. Мої власні знання Гданська ще якихось 2 місяці тому обмежувались лише фактами на зразок:
- Данциг (так називається місто німецькою) відомий тим, що тут розпочалась Друга світова війна.
- Це найбільший морський портовий вузол Польщі.
- Тут у 1980 році розпочала діяльність організація "Солідарність" на чолі з Лехом Валенсою. Не в останню чергу саме завдяки їй через 10 років боротьби, страйків та "надзвичайних станів" Польща таки отримала справжню незалежність – перестала бути сателітом тоталітарної машини Радянського Союзу.
Способів дістатися до центру міста з аеропорту є багато. Особисто ми обрали залізницю (потяги SKM (Szybka Kolej Miejska) і не прогадали, адже це швидко (всього 28 хвилин, якщо без пересадок), зручно та приємно дивує співвідношенням ціна-якість. Перевірити розклад потягів зручно за цим посиланням.
Платформа станції "Port Lotniczy" знаходиться прямо навпроти терміналу аеропорту ім. Леха Валенси – це перше, що бачиш, коли виходиш з нього.
Останній прямий потяг до "Gdańsk Główny" (Залізничний вокзал у Гданську) відправляється о 20:02. Теоретично на нього можна було б встигнути прямо після прильоту з Києва, але, враховуючи неспішну процедуру паспортного контролю (див. кінець статті), ми підійшли до платформи лише о 20:18. Проте нічого страшного не трапилось, адже, знаючи розклад, спокійно сіли на наступний потяг о 20:42, єдиною незручністю якого є необхідність пересідати на станції “Gdańsk Wrzeszcz”. Квиток на двох в один кінець коштує 7 злотих (близько 50 гривень за сьогоднішнім курсом). Варто зазначити, що він дійсний лише на потяги SKM, тому дивіться уважно, на який ви пересідаєте поїзд у “Gdańsk Wrzeszcz”.
Від центрального залізничного вокзалу до історичної частини міста пішки йти 15-20 хвилин. Якщо ви нікуди не поспішаєте та знаєте дорогу, це – хороший привід розім'ятися після перельоту та чудова можливість додатково роздивитися місто.
Варто зазначити незвичну нумерацію будинків в Гданську: парні й непарні номери можуть бути по обидва боки вулиці. Це реально може збити з пантелику. Тому готуймося до суцільних номерів на кшталт "57/59", "40/41"...
Ми знімали квартиру прямо на центральній пішохідній вулиці Długa, що перекладається як "Довга". Житло ми вибирали на сайті Airbnb. Там є багато різних варіантів на різний смак.
Але таки зважте, що жити на центральній вулиці добре, проте достатньо галасливо. Особливо, якщо приїжджаєш у п'ятницю ввечері: до самого ранку частенько прокидаєшся від галасу веселих гостей міста чи місцевих жителів, що "відриваються" після робочого тижня.
Але це не стало великою проблемою (може, ми встигли звикнути): 2 наступні ночі спалося набагато тихіше.
Długa не тільки довга, а й широка. Спокійно гуляти нею – велике задоволення. Що не двері, то кав'ярня, ресторан, сувенірний магазин чи музей. З обох кінців вулиця обмежена брамами: "Золотою" на заході та "Зеленою" на сході.
 |
| "Золота брама" (Złota Brama) |
 |
| Міська ратуша |
 |
| Фонтан "Нептун" |
Окрасою міста є Базиліка Святої Діви Марії "Маріацька", що вражає своїми величезними розмірами.
 |
| Годинник всередині Базиліки Святої Діви Марії |
Чого не скажеш про інший храм – костьол Святого Яна.
 |
| Kościół św. Jana |
 |
| Сцена в костьолі Святого Яна |
 |
| Żuraw - візитна картка Гданську |
Тому до побачення, Гданську!
P.S. Не хочеться псувати чудові враження, але таки доведеться додати трохи дьогтю до статті: рушаючи до Гданська, запасіться терпінням. Адже паспортний контроль по прильоту триває ну прямо нереально довго! Офіцери прикордонної служби неодмінно 2-3 рази неспішно гортають закордонний паспорт кожного мандрівника з України та обов'язково вимагають надати їм документи, що підтвердять термін вашого перебування в Шенгенській зоні (зворотній квиток та гарантію бронювання житла). Разом з перевіркою відбитків пальців (що теж чомусь триває так неспішно!), процедура займає 5-8 хвилин на кожного пасажира. А таких з літака вийшло не менше 150. Навіть враховуючи, що працювали всі віконця прикордонного контролю, я боюся припустити скільки часу простояла людина, що, на своє нещастя, була в кінці черги. На моє щастя, я стояв четвертим, тому затримався "всього" на 20 з гаком хвилин.
Тому порада – якщо ви плануєте в Гданську пересадку на інший рейс та перетинаєте кордон Шенгенської зони саме тут, про всяк випадок заплануйте на це не менше двох годин.
UPD. Можливо, із введенням безвізу процес переходу кордону став простішим? Що ж, коли випаде нагода це перевірити – напишемо нову статтю :-).
Бажаєте дізнаватися про наші нові маршрути та пригоди? Підписуйтесь на персональну сторінку Максима Савченка на FB.
Коментарі
Дописати коментар