12 міфів про Америку. Чи все це правда?

На фоні - "Gateway Arch", 192-метрова візитна картка Сент-Луїса
Після повернення зі Сполучених Штатів, куди я їздив з робочим відрядженням весною 2016-го, мене часто питали: "Ну як там в Америці? Які враження?".
Відповідати людям було складно, адже від мене, як правило, дуже хотіли почути про відмінності між "нашим життям і їхнім", дізнатися "чи справді там всі дуже дивні?" та "що там реально харчуються лише у фаст-фудах?" і тому подібне.

Описати всі шість днів перебування в США однією статтею буде складно, і я не ставлю подібної мети. Моя ціль зараз - зупинитися на речах, які привернули увагу. Підтвердити чи спростувати штампи про цю країну.
Отже, зустрічайте добірку 12 міфів. І для вас я старатимусь одразу казати, чи правда це, чи брехня.

Міф 1. Посмішки американців - штучні.

Питання складне. Люди, що зустрічались мені під час мандрівки, дійсно багато всміхались. Більшість часу, який я провів у США, пройшло в стінах America's Center, величезного виставкового центру в м. Сент-Луїс, штат Міссурі. З гігантськими залами, широкими коридорами, безліччю великих і менших кімнат для конференцій та ще й стадіоном на 66 тисяч глядачів. В стінах цієї та інших локацій відбувався Всесвітній чемпіонат FIRST.

Разом з командою FIRST LEGO League "Incredibots"
Цей захід відвідали більше 30 тисяч учасників з більш ніж півсотні країн світу, а для його організації та проведення були задіяні сотні волонтерів. Людей різного віку - від студентів до людей похилого віку. І кожен, повторюсь - кожен з цих людей надавали учасникам та гостям чемпіонату свою підтримку та допомогу. Вони всі аж сяяли щирістю і запальним хорошим настроєм. Охоронці на вході були люб'язні, хоч і мали щодня "ритися" у тисячах сумках та рюкзаках, а жіночки на інформаційних стендах завжди з ентузіазмом підказували як пройти у чергову далеку локацію... І так щодня. Їм не набридало. І ніхто своїм виглядом аж ніяк не виказував незадоволення, що їм нічого за це не платять!

Але треба відповідати. Я сам себе загнав у жорсткі рамки, тому доведеться вибрати щось одне: так або ні? Вони "роботи", чи ні?
Жителі Сент-Луїса, може, і ні, але ось решта американців, що зустрічались мені по дорозі, не були аж такими щирими. Остаточно всі враження зіпсувала стюардеса, що вийшла розповідати про правила безпеки в літаку на місцевому рейсі. Вийшла, стала в проході і в прямому сенсі "увімкнула" свою нереальну посмішку. Я їй не повірив.

Отже, моя відповідь: ТАК, це правда. Американці дуже часто посміхаються.
Але дозволю собі уточнення: нашим українським очам справді їхні посмішки часто здаються штучними. Проте придивляйтесь - вони далеко не завжди є такими.


Міф 2. У США велика злочинність, а в багатьох районах взагалі небезпечно знаходитись.

В м. Сент-Луїс я провів 6 днів. Якщо погуглите, то дізнаєтесь, що це зовсім не райський куточок. Статистика минулих років говорить, що саме тут відбувається найбільша кількість в США вбивств.
Проте для мене це місто запам'яталося тихим і спокійним. За всі дні я не побачив жодної поліцейської машини, не кажучи вже про звук стрілянини чи ще якийсь моторошний жах, що часто показують з телеекранів. І це не можна списати на спокій в центральній частині міста, адже у перший день перебування ми з групою "трішки помилилися у відстані" і майже 3 години пішки йшли до музею науки, через що довелось проходити деякими індустріальними районами, аж надто тихими вуличками з будинками, що здавались напівзакинутими. Але все було спокійно.

Можливо, нам просто пощастило, але відповідь: НІ.


Міф 3. Люди харчуються лише одними бургерами, тому дуже гладкі.

Не лише бургерами, а ще курячими нагетсами, іншими різноманітними смаженими стравами, картоплею зі скоринкою, великою кількістю кетчупу та іншими сумнівно-корисними продуктами. Це регулярно їдять як діти, так і дорослі.
І це ще маленька порція :-)
На початку смачно, але, зрештою, дуже важко подібне їсти постійно. В останній день я просто відмовився від такої вечері.
Щодо того, чи гладкі там жителі. Є, звісно, різні люди, але повних там реально дуже багато. А дуже гладких - особливо! Починаючи від дітей, закінчуючи таксистами, які ледве сідають у водійське крісло. Боюсь навіть уявити розмір мозолі на їхньому животі, бо кермо автівки постійно човгає по ньому при обертанні...

Вибачте, американці, але моя відповідь: ТАК. Вживайте менше бургерів.
Тому, коли будете в США, шукайте нормальні заклади харчування. Хоч іноді. Якщо турбуєтесь про своє здоров'я.


Міф 4. Афроамериканці говорять з особливим акцентом.

Це правда. Прислухайтесь. Якщо ви слухали реп-музику, то зможете краще зрозуміти, що я маю на увазі. Спробуйте уявити, як кажуть: "Йоу, мен!". Щось таке. Проте я б сказав, що це невірно вважати "акцентом", адже це місцеве населення.
Але не подумайте - це зовсім не дратує, і я не хочу нікого образити. Навпаки, дуже хочеться слухати.

Отже, відповідь: ТАК.
Цікаво, чи можемо ми так говорити?


Міф 5. Американці мало рухаються.

Так і є. Щойно потрапляєш у термінал аеропорту після посадки, як з зусібіч тебе обступають працівники з інвалідними візками (хоч, певно, їх там по-іншому називають) і не дуже старі на вигляд жінки та чоловіки, що якихось півгодини тому доволі бадьоро рухались літаком, дружно сідають на ці візки... Виглядає, м'яко кажучи, дивно.
Далі вони сідають у свої авто чи таксі, прямують до ресторанів швидкого харчування чи додому, робити сандвіч з тунцем...

Відповідь: 100% ТАК.
Може, я надто пафосно все це описав, проте такі лишились враження.


Міф 6. Америка - країна автомобілів.

Культовий мультфільм "Cars" (в українському перекладі "Тачки") зняли недаремно. Життя типового американця просто неможливе без власного автомобіля. Причому, навіть у пересічній родині їх може бути щонайменше 2-3. Машиною користуються постійно: треба до сусідів, то сідай в машину; за покупками в "Сільпо" - в машину; погуляти в центрі міста - теж саме.


Є, звісно, міста з достатньо розвиненим громадським транспортом. Але погляньмо на дослідження 2014 року, що проранжувало американські міста по зручності громадського транспорту, а також наводить відсоток людей, що ним користуються:
1. Вашингтон, округ Колумбія - 36%
2. Сан-Франциско, штат Каліфорнія - 34%
3. Бостон, штат Массачусетс - 34%
4. Чикаго, штат Іллінойс - 28%
5. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк - 57%
Більш повний список і докладніші дані дивіться тут.

Як бачимо, лише в Нью-Йорку більшість людей користуються громадським транспортом. В тому ж Лос-Анджелесі ця цифра дорівнює мізерним 11%.
Але про що це говорить? Це не значить, що американцям складно пересуватися. Зовсім ні, адже автомобільна інфраструктура там розвинена надзвичайно добре. Починаючи від швидкісних хайвеїв, закінчуючи зручними багаторівневими парковками.

Площа перед бейсбольним стадіоном Сент-Луїса, де грають всесвітньо відомі "Cardinals". Більшість найближчих будівель - парковки.
Якщо ж поглянути на всю мапу Сент-Луїса, то ледь не кожен третій-четвертий квартал в центрі - це теж багаторівнева стоянка для авто. Проте це теж не говорить, що все ідеально, адже якщо ви зібрались просто прогулятися, то не дивуйтесь, що тротуар може просто взяти і закінчитися...
А якщо хочете дізнатися, що вкладати мільярди доларів в швидкісні розв’язки і навіть будувати метро є зовсім неефективним - читайте книги Вукана Вучіка.

Отже, відповідь - ТАК, США - країна, створена для водіїв.


Міф 7. Американці не гостинні.

Тут мені важко сказати точно. Згідно з особистими враженнями, я скажу, що достатньо гостинні. Нас чудово зустріли прямо в аеропорту. Хоча, може, всьому знову слід завдячувати хорошій організації Чемпіонату FIRST.

Тому моя відповідь - НІ.


Міф 8. Там занадто пафосні військові.

Ми звикли бачити в кіно, що американські вояки - хоробрі патріоти своєї країни, які "ніколи не залишають в біді своїх товаришів по зброї...".


Чи це достеменно так, я дізнатися не встиг, але можу сказати інше: було приємно, коли під час кава-паузи до тебе підходить офіцер американських ВПС не найнижчого чину і як ні в чому не бувало пропонує налити кави...
І ще один факт: в минулому сезоні міністерство оборони США проспонсорувало 652 (!) команди FIRST Robotics Competition. В кожній з них підлітки 14-18 років збираються разом по 20-120 осіб, щоб збудувати справжніх роботів, що потім візьмуть участь у зовсім не простому змаганні. Бюджет однієї лише команди на сезон - десятки тисяч доларів.
Ось так потрібно виховувати свої майбутні кадри. І саме так зростають таланти, які потім виводять твою країну на перші світові сходинки.

Отже, відповідь - ТАК. Але пафосність їхня в тому, що вони є справжніми патріотами.


Міф 9. В США жити дешево.

Ви вже мабуть здогадалися, що це риторична фраза.
Але треба вибрати, тому моя відповідь - НІ.
Не вірите - поїдьте перевірте :-)


Міф 10. Америкою керують масони.

Особисто впізнати членів цих таємних об'єднань, що, "наче сірі кардинали, насправді керують світом", я не встиг, зате зміг примітити ось таку будівлю на звичайнісінькій околиці Сент-Луїса:


Отже, відповідь - ТАК, там точно є сліди масонів :-)



Міф 11. В США не можна привозити з собою продукти.


Якщо ви прочитали попередні абзаци, то вже знаєте, що в США не тільки дорогувато, а й непросто знайти здорову їжу.
"Не проблема!", - подумаєте ви, - "Привезу все з собою! Як без рідного сала прожити?".
Ні, борони Боже! Якщо при перетині кордону (в т.ч. повітряного) у вашому багажі чи кишенях знайдуть будь-які продукти харчування (навіть у вигляді насіння чи горіхів), то наслідки можуть бути дуже сумні. Починаючи від величезних штрафів, закінчуючи позбавленням візи. Раджу дуже уважно прочитати що взагалі можна туди ввозити.

Тому відповідь – ТАК, не можна.


Міф 12. В Америці погана освіта.

Мій візит до США не передбачав відвідання шкіл чи університетів, проте після вже відомої вам 3-годинної мандрівки пішки, ми дісталися «St. Louis Science Center». І, скажу я вам, після деяких залів чи інтерактивних експонатів/стендів наш київський «Експериментаніум» лишається відпочивати.

Біля макету марсоходу "Spirit". На задньому плані - марсохід "Curiosity"
Але навіть не це на мене справило найбільше враження. Вже багато років поспіль відвідучи чемпіонати FIRST LEGO League, я встиг упевнитись, що нашим дорослим слід повчитися у американських дітей 6-16 років як по-справжньому робити презентації.

Відповідь - однозначно НІ. У багатьох сферах освіти і науки ми далеко відстаємо.

Що ж, ви дочитали аж сюди! Поспішаю заспокоїти - лишилося всього кілька речень :-)

Поїздка моя тривала трохи менше тижня і враження в основному стосуються міста Сент-Луїс, тому сказати, що "я побачив Америку", буде перебільшенням. Але однозначно можу заявити, що це цікава країна. І вона варта, щоб туди повернутися знову.

А які ваші враження від Сполучених Штатів?

P.S. Повернувшись в Україну, я часто казав друзям, що дуже багато для мене там здавалось знайомим. І в цьому немає нічого дивного, адже моє покоління виросло на американських фільмах та комп'ютерних іграх. Так, там, скажімо, зовсім не такі як у нас тротуари чи світлофори, але якщо ви колись були фанатом "GTA" чи іншої гри з подібною "реальною" атмосферою, то і вам американські вулиці теж видаватимуться майже рідними.

P.P.S. Як працюють ці світлофори, ми так і не розібрались. Скільки разів не натискали кнопки, проте на нашу вимогу надпис "Walk" (аналог нашого зеленого чоловічка) так і не засвічувався. Соромно трохи, але часто доводилось переходити дорогу не по правилам.

Слідкуйте за нашими подорожами - мандруйте разом з TanDeM!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Київ крізь часи - від Золотих Воріт до Контрактової площі

Стрілецька - вулиця, що дозволяє знову відкрити для себе Київ

Занурення в історію сучасної школи: Ян Амос Коменський