Дортмунд - місто, де трамвай пішов під землю

Захотілося зазирнути у спогади...
В останній день моєї першої поїздки за кордон (кому цікава передісторія - прочитайте цю статтю) розклад передбачав повернення в Київ з аеропорту Дортмунда.
Приїхавши в місто потягом, було ще декілька годин перед відльотом. Виникло цілком природне бажання ознайомитись з Дортмундом настільки, наскільки це дозволяв час. Стаття буде про враження туриста, який майже нічого не знав про місто, але встиг побачити багато цікавого. Отже, поїхали!

Час: 12.05.2013, неділя
Місце: Дортмунд (Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина)

Дійові особи:
камера Canon PowerShot S100
дощ, що от-от мав початися
мега-гойдалка
трамвай сумний
трамвай веселий
музичний носоріг
та інші...

Півтори години у Дортмунді

За короткий час вдалося покружляти по центральній частині міста, обмеженій вулицями, кожна з яких у своїй назві мала слово "wall": Königswall, Hiltropwall, Südwall, Ostwall, Schwanenwall... В історію виникнення назв я не вчитувався, проте напрошується достатньо закономірна відповідь - колись на їх місці були міські оборонні споруди. Очевидна аналогія з київськими вулицями, що мають подібну історію (Верхній вал, Ярославів вал...).

Перше враження про місто - де всі люди поділися?

В неділю місто виглядало аж надто тихим

До того я не був в Німеччині, тому не знав, що в неділю більшість магазинів та інших закладів не працюють. Було холодно та небо весь час лякало дощем, тому коли ми з компанією знайшли працюючу піцерію - ой як зраділи! Замовили 4 величенькі піци на чотирьох, і, якщо пам'ять не підводить, жодного шматочка на столі не залишили :-)

На пішохідній вулиці Кампштрасе нашим очам припав ось цей трамвай, що чомусь нікуди не збирався рушати:

Твамвай, що приїхав з минулого

Озирнувшись, стало зрозуміло, що йому просто нікуди їхати, бо в найближчому радіусі рейки навколо геть розібрані:

Рейки в нікуди. На задньому плані - церква святого Рейнольді

Вона ж Reinoldikirche, збудована між 1250 та 1270 роками

На цій площі потягнуло спуститися цікавими гвинтовими сходами. І не даремно - в результаті була розгадана таємниця зниклих трамвайних рейок. Вони просто пішли під землю!

Станція метро-трамваю "Reinoldikirche"

Гуляючи далі, натрапили на таку ось монструозних розмірів гойдалку:

Цікаво, на яку вагу розрахована ця гойдалка?

Та сумного коника, якого хтось залишив напризволяще:

"Де твій хазяїн, друже?"

Будівля опери

Невже це якийсь тренажер?

Місто запам'яталося надзвичайно охайним і чистим. З хорошою інфраструктурою для велосипедистів:

Прогулянка була короткою, але напрочуд вдалою, адже дощ так і не почався. А перед тим, як повернутися до вокзалу, пощастило познайомитись ще з цим ось музичним носорогом:

"Пане, ви не знаєте, хто загубив коника?"

Яка наступна зупинка? Нехай це залишиться інтригою...
Дякую, що ви з нами!

P.S. Декілька цікавих фактів про Дортмунд:

• Перша письмова згадка про місто - 882 рік під назвою Throtmanni.
• Бурхливий розвиток міста почався в середині XIX століття завдяки вуглевидобуванню та сталеплавильній індустрії.
• В результаті бомбардувань під кінець Другої світової війни було знищено 98% будівель в центральній частині міста. Вважалося, що відбудовувати Дортмунд немає сенсу. Проте в результаті попиту на вугілля та сталь вже до червня 1945 року були відбудовані всі вугільні шахти, а 31 грудня того ж року - наново запрацювала перша доменна піч.
• Сьогодні Дортмунд є центром високих технологій та біомедицини.