Як навчитись вчитися? Настрій та успішність

Що найголовніше в навчальному процесі? Здібності учня? Особистість вчителя? Засоби навчання? Без сумніву, все це має значення, але найперше, що вплине на процес - це настрій, в якому ви беретесь до навчання. Усім знайома ситуація, коли хвилювання на екзамені заважає (або, навпаки, допомагає) досягти потрібного результату. Так само і будь-яке почуття - може або пригальмувати, або пришвидшити процес засвоєння нової інформації. Емоції, що виникають у людини під час навчального процесу, мають величезний вплив на ефективність запам'ятовування. Те, що вражає, шокує, приємно хвилює, запам'ятається набагато краще ніж інформація, що не знаходиться в контакті з емоційним фоном реципієнта. Навіть найогидніші речі мають більше шансів бути вивченими, аніж факти, що залишають байдужим.

Загалом, наші емоції в навчальному процесі можна поділити на дві категорії: реакції на свій успіх або невдачу в режимі реального часу або ж перенесені з попереднього досвіду та реакції безпосередньо на нову інформацію чи спосіб її подачі.

Стосовно першого пункту цілком очевидно, що якщо ваш досвід нараховує 25 нудних уроків математики, 3 з яких були більш-менш, на 5-ти ви плакали від невдачі, а на інших 17-ти відчували злість, то на 26-ий урок ви підете, м'яко кажучи, не дуже позитивно налаштованими. Що аж ніяк не підвищує шанси на успіх. У таких випадках, перш ніж продовжувати вивчення предмету, варто пропрацювати та відпустити свої негативні емоції (про окремі техніки, як це зробити, розповімо в інших статтях), а потім подивитись на предмет об'єктивно ("чи є тут взагалі щось цікаве?" - насправді так, бо будь-який невідомий предмет - це таємниця) і прийти на навчання як мінімум в спокійному настрої.

У випадку попередніх успіхів у навчанні також все зрозуміло: скоріше за все, вам і далі захочеться вчити те, що у вас добре виходить і, беручись за заняття в піднесеному настрої, ви будете демонструвати кращі результати, аніж за умов звичайного настрою. Згадайте, наприклад, як добре запам'ятовуються деталі побачення з особою, в яку ви закохані. Для того, щоб пам'ятати ці подробиці зовсім немає потреби у феноменальній пам'яті: те, що відбувається на підвищеному емоційному фоні, відкарбовується в пам'яті без проблем. Так і предмет, яким ви захоплені та до якого підходите з гарним настроєм, дається набагато легше за щось нецікаве та важке. Також вам може пощастити зі вчителем, одна присутність якого створюватиме позитивний настрій (так було в мене з математиком в коледжі: він був людиною з відмінним почуттям гумору, а також майстром мотивації).

Отже, щоб забезпечити успіх в навчанні, потрібно навчитись керувати своїм настроєм. Як то кажуть, "настрій потрібно налаштовувати" ("настроение нужно настраивать"). Впевнена, що якісь методи саморегуляції вам вже відомі: приємна музика, смачне тістечко (але тут тонка межа між "приємністю" і залежністю), самопідбадьорення, фізична вправа. Зауважу, що досягти потрібно не ейфорії, а просто врівноваженого та світлого спокою, зосередженості. Іноді добре працюється навіть на негативних емоціях, в стані злості (але тільки тоді, коли ви можете перевести деструктивну енергію в конструктивну). В ідеалі позитивну енергію має давати вам сам предмет - тим, що вам це подобається. Якщо ж це просто "треба" (для атестату, диплому ще чогось), то шукайте цю енергію деінде: в мрії про кінцевий результат, уважному дослідженні предмету, простому ритуалі налаштованості на навчальний процес, який ви визначите самі для себе (наприклад, перед початком навчання прослухати улюблену мелодію). У мене часто траплялось так, що саме навчання ставало каталізатором позитивного настрою - завдяки цікавості до предметів; в результаті, я дуже люблю вчитися.  Нехай вашою метою на початку буде принаймні спокійне ставлення до навчального процесу, підхід до нього без внутрішньої істерики (яка виникає від страху невдачі). Зрозумійте, що не може бути невдачі в навчанні, адже те, що не вийшло цього разу, можна повторювати безліч разів, доки ви живі. Припустімо навіть, що у вас це  не вийде ніколи: наприклад, доведеться так і померти, не вміючи вираховувати інтеграл. Але хіба це проблема? В потойбічному світі це вміння наврядчи матиме значення. На відміну від вашого настрою, який, будучи станом душі, є вашим прямим вибором Раю або Пекла (в які ви прописуєте себе вже на землі). Тож давайте все ж таки зробимо  отримання знань райською насолодою, а не пекельним покаранням.